Антрополог Мері Дуглас вважає, що суспільні табу є важливим еволюційним фактором структурування соціуму. Розділяючи, очищуючи, позначаючи, караючи за злочини, суспільство нав'язує своїм членам певну систему поглядів, яка часто базується на сумному історичному досвіді.
Але повернемося до вакцинації та генетичної модифікації.
Несприйняття цих технологій має очевидні ознаки табу. Вакцинацію інтуїтивно розглядають як втручання у здоровий організм - а це неприємно. Неприємна і тривожна сама думка про те, що у здоровий організм вводять збудник хвороби, хай навіть цей збудник ослаблений або взагалі вбитий, хай навіть після вакцінації організм буде захищений, а значить – ще більш здоровий.
Суспільство "нового середньовіччя" поки що бореться з невідомим за допомогою чуток, а не священного вогню ))
Пересічній людині простіше змиритись з думкою, що вона захворіє. Така, мовляв, доля. Але подолати ірраціональні страхи набагато важче.
Противники вакцинації шукають будь-які аргументи, які - на їхню думку - несуть ознаки раціональності і з полегшенням знаходять виправдання своїм страхам. Часто у вигляді такого пояснення виступає трагічна історія, випадок, який пов’язується з вакцинацією, жонглювання статистикою або притягування інших табу.
Скажімо, противники вакцинації заявляють, що у процесі виготовлення вакцини використовують абортивний матеріал (тим самим піднімаючи цілий пласт різних заборон – тут і зловживання ненародженою дитиною, і огида до кривавих тканин тіла).
Інший приклад: посилання на те, що вакцина виготовлена індусами (заборони - бруд, інша раса) або закид, що вакцину використовують для стерилізації бідного населення з метою запобігання перенаселення (розмноження як дар природи, заповіт богів тощо).
Якщо і це не допомагає, у хід іде «найпереконливіший» конспірологічний аргумент - змова фармацевтичних компаній з метою отримання надприбутків.
Зовсім недавно вчені дослідили цікавий факт, який можна розпізнати і без додаткових експериментів: якщо людині запропонувати на вибір об’єктивну, достовірну і перевірену інформацію і на противагу їй сумнівні чутки, то людина повірить швидше чуткам.
Вважається, що цей комунікативний феномен мав колись свій еволюційний сенс за часів неписемності - як найшвидший спосіб зібрати якомога більше інформації за короткий час.
Тут еволюція зіграла з нами злий жарт: людина скоріш повірить сусідці, яка розказала, що знайомому невістки шваґра допоміг чудодійний препарат від алергії, ніж складній статті з наведеним коефіцієнтом достовірності подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження.
http://zaua.org/pg/article/editorial_1/ ... ciji_i_GMOПерш за все - варто критично ставитись до інтуїтивного табуювання, вчитись раціонально, логічно осмислювати інформацію і робити правильні висновки, розпізнавати маніпулювання і шахрайство.
