ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.

[Деркачі]

Чому на українській мові. Тому, що по паспорту - україниць. Діди прадіди співали пісні про Дорошенка та Сагайдачного. В Москві під час служби крутили платівку : "Коло твого двору три тополі, коло мого двору три верби, коло твого двору три зелені долі, коло мого двору три журби"... Потім її у мене попрохав на дембіль повар Саакян Ашот і гарна пісня пропала на завжди.
Дергачівський базарь є центром економічного доброботу частини мешканців міста де важко знайти іншу роботу. Базарь осваюють як Доусон, що на Алясці по Д.Лондону. Комусь попадаються самородки, а комусь пісок, але і то гроші.
Мабудь тільки близкість до Харкова не перетворили Дергачі в забуту богом провінцію як, наприклад, Барвенкове. Ще два роки тому Владислав на форумі благав допомогти їхньому футболу, але якщо район занепав, якщо хапуги деребанять останній флагман місцевої економіки маш. завод, то про який футбол може бути мова. Хіба що село на село. Позавчора мені позвонив троюрідний брат Петро і розповів що вирізають все залізо. З грудня за територію вже вивезли 25 камазів з прицепами невідомо куди. Хто отримав гроші за метал теж невідомо.
Я йому відповів що в Дергачах завод розікрали що років 10 потому і не один, а три. Тепер він міркує чим зайнятись, або як і куди втекти з Барвенкова. Тікай, тікай в червні 1942 р. біло гірше, тоді з німецького "котла" мало хто втік.
Щось я довго розповідаю про чуже горе якщо свого хвата. Скільки разів вже перепродували наш базарь мені не відомо. Але і зараз його новий директор не робить нічого, щоб це місце стало цивілізованим ринком. Підлеглі справно збирають податі, ветлікар щоранку набива дармовими харчами торбу на "аналіз", але чомусь кожного дня там ростуть кучі сміття, збульшується поголів"я собак. В критому мясо-молочному павільйоні гуляють протяги, а підприємці вже котрий рік гризуться - кому і скільки платити за електроєнергію. Позаминулим літом цю проблему (тоді півроку не було світла) хотів вирішити генерал Цюрток, але ця затія наробила більше переполоху біля прокуратури чим користі. Ще мені цікаво коли пенсіонер Цюрток встиг отримати генеральські погони. А що тут дивного, це до Горбачова в міліції був один генерал на всю область, а зараз .... На базарі всі про всих все знають. Наприклад в "Колобок" я більше не піду щоб не обдурили. Декілька ковбасних кіосків теж користуються не доброю славою. За те у Лари завжди черга і гарна вдача. Про тонкощі Дергачівського базарю не знають гості з Белгорода, які що неділі приїздять за харчами. На заздрість збіднілим місцевим господиням, гребудь сири та ковбаси кілограмами, та цукерки на закуску. Мабуть у них пенсії вже як у Німетчині.
Майже не щодня трапляються пригоди, то в когось гаманця витянуть, то сумку з харчами вкрадуть, а вчора сталося лихо. Як мені повідомив мій сусід, в інтернет - клубі когось вбили. Наїхало багато міліції та набігло зівак. Подробиці напишу іншим разом, якщо в новинах АТН не скажуть.

[шкипер]

Неасилил, многа букф.

...Мабудь тільки близкість до Харкова не перетворили Дергачі в забуту богом провінцію як, наприклад, Барвенкове...

Давно вы небыли в Барвенково

[Деркачі]

И мало мыслей. Учись шкипер!.

[ПравыйПцыц]

Ето ж просто кашмарь, що роблять із мовою деякі україниці! "Щоб тобі рученьки-ніженьки повисмикувало!"(С)

[Седьмой]

Ето ж просто кашмарь, що роблять із мовою деякі україниці!

Не то шо австрийцы!

[Sana]

Ето ж просто кашмарь, що роблять із мовою деякі україниці!

Не то шо австрийцы!

Довженко?!!!!!

[Седьмой]

Ето ж просто кашмарь, що роблять із мовою деякі україниці!

Не то шо австрийцы!

Довженко?!!!!!

Габсбург!!!

[Деркачі]

Українська мова з Дергачівським акцентом. Но подобається - не читай людожер.

[ПравыйПцыц]

А-а! Диркапіджен! Так би і гаварілъ, смачненький ти наш...

[шкипер]

Вставляет почище чем олбанскей

[Тополь-М]

...За те у Лари завжди черга і гарна вдача...

Сharmant! Ну як тут без мови.

Будь ласка, підкажіть як знайти оту Лару, за послугами якої завжди черга?
Та чи правда що вона їздила з генералом Кізяколупенком за річку?

[Вражина]

Чому на українській мові. Тому, що по паспорту - україниць.

Ну так в паспорте всё написано. Такая и "мова". Потому и "на українській мові".

[Деркачі]

На Піщанському цвинтарі, перед паскою зустрів кума Миколу Прокопенка (Тимона), ми з ним товаришуємо з дитинства. В серпні 1943 р. в старинному погрібі діда Тимона ховалася вся вулиця, коли фронт переходив. Тоді біля льоху впав снаряд, але на щастя не вибухнув. І як тільки затихло, коли почало світати, вранці 12 серпня баби повилазили і чуть- було не задушили від радости молодого розвідника, який з автоматом крався по шляху в бік центра Дергачів.....
- Тимон - це наш силач (у діда вдався), займався боротьбою, а потім ішачив на кирпичному "Комсомолець", на Сортировці біля річки. Розповів, що зараз на базарі бува рідко, гриби не ростуть, нема лушпайок і купити ніде. А якщо везти з Приколотного то шкірка вичинки не стоїтеме, не вигідно. Кажу: - а "Коробчик" умудряється на молотому сіні вирощувати.
- Але той живе біля луків і залишилась від діда сінодробилка. На сінові і заквасює ті вешенки розбавляющи мокре сіно з міцелієм.
- Як справи, як виживаєш? Як хлопчина ? Чи оформив йому інвалідність? Які справи з пенсією?
- Ні як. Був на прийомах і в прокурора В. Сенчука і до нардепа А.Олександровської звертався, не допомогли. Не хоче пенсійний фонд зараховувати у робітничий стаж мою працю на кирпичному заводі (потім ліквідований). Вже купу довідок надав і книжку трудову, все рівно водять за ніс. Буду звертатися до суду....
- Там також побачив і знайомого з "совхоза", він щойно пом"янув Сергія Іванченка і його товариша Костю - загиблих рік тому інкасаторів. З його слів зрозумів, що вбивці тепер орудують в сусідній Росії.
- Не затримані поки що і злочинці, які на Теплого Олексія зарізали на базарі адміністратора інтернетпалатки " Піраміда". Місце людяне, може хто щось і бачив, але залякані люди мовчать. Це сама креміногенна зона на базарі - перехрестя " Петровського та Революції ", але у влади як завжди нема коштів, щоб встановити там видиоспостереження ...
- Бурлить Дергачівський базарь, люди готуються до Великодня...
_________________
kanziger

[шкипер]

Это боевые испытания генератора текстов?

[Деркачі]

Вовки сіно не їдять, як відомо. Вони віддають перевагу м'ясу і як правило, його не вирощують, а крадуть. Так от, є таке село Захаровка Вовчанського району. Все було тихо і спокійно в селі, водилися кури, гусаки, кози, вівці, але два роки тому, після чергової відсидки повернувся якийсь досвідчений вовчара, збив банду з числа собі подібних і пішло - поїхало. Приходять до якоїсь бабусі, поздоровляють з 8 березня ц.р. і просять у позику. У бабусі грошей не виявилось, а вночі пропали 8 шт. курей.
Отримав дідусь гроші за земельний пай, але по дорозі зустрів вовків, пригостив. Вони йому щедро заплатили синяками та і гроші забрали. А міліція де? Відома справа, в районі вона напевно і є, але дільничний ще з початку незалежності - це взагалі в селі казковий герой. Немає його, а село продовжує жити по вовчим законам. Отже, час йде, кури, гусаки, козли, металобрухт крадуть, селяни обурюються, міліція мовчить, якщо вовк в законі, то міліція безсила. Люди просто бояться тримати птицю
та іншу живність. Але як без цього прожити на селі.
І ось 5 січня вовки знову вийшли на полювання, чому вовки, а не один вовк. Та тому що у дідуся - інваліда 2-ої групи курей багато 35 штук, гусаки - 5 штук, вівці - 3 штуки, одному не винести, багато всього.
Вночі зграя вовків вбиває собаку, зовні зав'язує двері в будинку, викручує лампочку, зривають чотири замки на хлівах і спокійно, без метушні все виносять. Сліди по всьому двору, не менше чотирьох вовків. І ось приїхала міліція з собакою, але сліди і так видимі, і у дворі, і на фундаменті. Собака привів до досвідченого вовка, але його у цей момент не виявилося удома, він через два будинки відзначав успішне полювання у товариша, та і не указ йому міліція. Він в законі, а селяни поза законом. Приїжджали ще пару разів і на тому кінець. Але крадіжки продовжуються і ніхто в міліцію не звертається, а навіщо, адже вовки в законі. Як далі жити селянам в даному селі, та і в інших подібніх селах? Слідчий заявляє дідусеві ветеранові праці, інвалідові 2-ої групи, мов у нього ( вовка) вдома ваших курей і гусаків не знайшли, а якщо вони їх поїли, це міліцію не торкається. Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих. Як наслідок, за два місяці до паски вовки ще трьох бабусь обікрали, як наче так і потрібно. Ось вам і незалежність, ось вам і наш спосіб життя.
Листа комуністам надіслав петерпілий В. Худяков, ветеран праці, інвалід 2-ої групи, потерпілий, але так і не захищенній місцевою владою.
Купив ще 16 курей - чекає знову гостей.
Вроді і відношення ця історія не має до Дергачівського базарю, але. Тільки на моїй вулиці нема жодного двору, щоб не побували нічні візетери-охотники за залізом. Довелось на огорожу повісити колючий дріт та завести ще одного собаку. І таких історій - слухати, не переслухати.
Про крадіжки з будинків та квартир в Дергачах треба розповідати довго і окремо. Ця болюча тема потребує додаткової уваги.
_________________

[Деркачі]

Час минає. На базарі у вівторок 20-го квытня знову був дисант з Росії, гребли печінку та фарш кілограмами, а знайомій бабусі не дісталося і півкіла, бідна, аж заплакала. Так моя дружина продала їй свій, а натомість купила нам з сином знову тих противних окороків. На базарі, також докупив картоплі у знаємих , два оклунка на 120 грн. Своя з льху - некудишня. Та й міняти її потрібно, бо доброго врожаю не буде. Раніше, набрав в діда Михайла Митрофановича із Степової 10 мішків козячого перегную. В свої 83 роки він і доси тримає стадо з 30 кіз та козинят. Коли таскав той перегной, напав його бойовий петух і проходу не давав до самох воріт. Злий як той собака, а Дружок смирний, не разу і не загавкав.
Вчора 20 квітня, під сьогодняшній дощ, засадив вдома пів огороду, а також посіяв моркву та буряки.

Нарешті забрали з БТІ документи на дім. Поповодили за ніс! Ще 2 листопада 2009 р. моя дружина, згідно запросу держ. нотаріуса, звернулясь в Дергачівське комунальне підприємство технічної інвентарізації "Їнвенрос" у спадковій справі, то директор КП Кантимир О.О. поставила вимогу сплатити їй на руки 300 грн. авансу за майбутню роботу. ( виписала від руки квитанцію до прибуткового касового ордеру за №64388 з печаткою установи та "закарлючкою" замість підпасу бухгалтера.) Як вона пояснила, цей аванс за роботу над новим тех. паспортом та планом домоволодіння.
Після того як 13 січня нам переміряли будівлі (вся робота зайняла не більше 20 хвилин), то 23 лютого ц.р. моя жінка знову зайняла чергу щоб потрапити на прийом до керівниці КП "Інверос". (прийом громадян проводиться один раз на тиждень, на томість в Солоницівці - 2 раза, в Слатине - 5 раза на тиждень) Щоб отримати обновлений документ треба було сплатити на руки КантемирО.О. ще 376 грн. за квитанцією до прибуткового касового ордеру за тим же №64388К
Крім цього Кантемир видала квитанцію установленного зразка для уплати 75 грн. в ощадбанку за витяг про реєстрацію в БТІ. ( Дія цього реєстру обмежена до 3-х місяців)
Але найбільше здивування ми отримали коли прочитали що новий документ виписаний 14 січня 2010 р. не на прізвище жінки, а знову на її покійного батька-мого тестя.
Потім нам пояснили, що після отримання в нотаріуса державного свідотства про вступ у спадщину треба буде ще в третій раз, з позаранку у вівторок займати чергу в БТІ де внесуть зміни про власника домоволодіння, за що треба буде знову заплати.
Коли 17 березня 2010 р. жінка отримала свідотство про право на спадщину по заповіту, то 23 березня 2010 р. знову звернулася до БТІ, щоб змінили в технічному паспорті прізвище. За цю послугу довелось сплатити 67 грн. в руки директорші за квітанцією до приб. касового ордера №5535, та ще 75 грн. - дежмито в ощадбанку, невідомо за що. Тільки через 28 днів нарешті ми отримали на руки виправленний (абсурд) техничний паспорт . Уся ця маячня в БТІ зайняла 5 місяців та 18 днів. За цей час довелося 4 рази оббивати пороги клятої установи та сплатити майже 900 грн.
З протилежного боку БТІ знаходиться містська Рада, але її голова О. Лисицький жодного разу не поцікавився чому люди по декілька разів оббивають поріг сусідньої відомчиї установи і платять бешені гроші за примітивну схему свого домогосподарства. Натомість, 19 лютого 2010 р. , розглянувши клопотання директора ком. підп-ва "Інвенрос", містська Рада своїм рішенням № 14 знову підвищила тарифи для людей за послуги БТІ.
Чиновники кажуть, що не вининніі, все валять на начальство та Київ. Але живуть не в злиднях. Директор Олена Олександрівна - як місцева бізнес леді, а підлеглі катаються на іномарках. БТІ не комерційна установа, а підрозділ міськради і існує завдяки грошей податків громадян і повинно їм звітуватись. Але ви спробуйте там щось дізнатися, на поріг не пустять. Дергачівське комунальне підприємство технічної інвентарізіції "Інвенрос" самостійно заробля гарні гроші і завдяки місцевій владі впевнено себе відчуває.
Тільки люди, що зранку вистаюють в чергах, чомусь сумні, аж стонуть від свавілля чиновників. І нікому нема до них діла.
Окрім БТІ довелось попобігати до нотаріуса (500 грн), ЗАГС ( 80 грн), Земельні ресурси (120 грн.)
Але на цьому поневіряння наші не закінчуються. Треба узаконювати гараж та тамбурок. Також ми дізналися, що приватизазійний сертифікат на земельний наділ від 2000 року вже не дійсний. Тепер знову треба наш маленький клаптик землі викупляти у ненажерливих та корумпованих чиновників вже за 5 тисяч.
Після смерті тестя життя стало нестерпним. Виживаємо на мізерні пенсії, але і ті чиновники відбирають. Будинок де ми живимо наш, земля наша. Чому ми повинні мучитись, щоб змінини володаря. Від померлого родича до ще живого, але хронічно хворого і не заможнього У мене грошей не залишилось, щоб купити синові нові туфлі та брюки до свята Перемоги, за яке проливав свою кров його дідусь в серпні 1943 р. Всі гроші жінка віднесла в кляте БТІ, та інших установ, які за підтримки місцевої влади встановили для людей економічно не обгрунтовані тарифи на оформлення та регістрацію документів на право володіння своїм кровним майном.

[ПравыйПцыц]

Дядьку, мені здається, що ви клєвєщєтє на братній расєйській народ!
Ва-пєрьвих, на відміну від усіх свідомих, будь-який нєсвідомий галубєц вам на раз доведе, що ета же ж Расія всєгда карміла, корміт і будєт карміть Україну, за чьто ми єї всєгда по-жизні должни бить должни і благодарни!
"Ето пєрвоє"(С).
А во-вторих, ви ето всьо напішіте Добкіну, патамушта єму сайт АТН до гєпи. Только пішітє єму на руськам ригі анальном єзикє, чьтоб не прінял за україниця. Бо тагда хрєново ваше дєло...

[Деркачі]

Шенцеву писав раніше, коли на виборах в Дергачах місцеві не свідомі регіонали тирили гроші. Допомогло. Ще й нарис мій надрукували у ВР. Рег. за 10 квітня про бойового штурмана Іваненка Федіра - мого сусіда.

А Весна не радує. Вчора на Пісках поховав товариша з дитинсва Миколу Коробку "Коробчика". На цвинтарі один я промовив добре слово. Мужики слухали та мовчали. 22 квітня відсвяткував своє 60 річчя, а через 5 днів його не стало.
Помер раптово. У нього не було і картки лікарняної. Погано зробилося в ніч на понеділок. В лікарні не знали що робити, зробили укол, але не допомогло. Богодільня забита. Хворі лежать по всьому коридору. В морзі написали що помер від сердцево судинної хвороби. Але у Миколи серце було здорове, скоріше він отруївся недосоленою рибою, плюс горілка, що і привело до трагічного кінця. Все пішло прахом: гриби, вулики, рибалка. Остався син Дімка, кращий Дергачівський баянист, але і його вже треба лікувати від клятої горілки.
На базарі - тільки давай гроші. Купили квітів, та дав 100 грн. Миколиній жінці - Тетяні. Вона бідна теж хвора, а в Польовій ще паралізована мати з неї "кров пьє".
Сьогдні на базарі хотів докупити картоплі, щоб досадити город на полі, але не найшов тієї що хотів, завтра з ранку навідаюсь.
Зечепився біля ковбасного кіоску з білгородцями. Гребуть по декілька кіло. Я не стерпів та й мовив: " Не забирайте все, а то нам не залишиться". На що одна відповіла : "Явился кантроль". Потім почали виправдовуваться що у них і м"ясо дороге, і ліки, а ковбаси дорогі та не добрі. Що гроші міняють в електричці , коли до нас їдуть.
Зайшов в "Вопак", а у них пусті полиці. Касірша сумна. Магазин за нової влади попав в немилість. Подейкують що він має відношення до АБА-ва, але це чутки.
В місцевій газеті оголошення що Райадміністрація набира заступників голови та співробітників, але це для виду. Там вже стоїть черга з "кумів, сватів, плимінників та інших свояків". Посад лишилися Луханін (в райраді), Бушева відправили на пенсію. А проти головного санітарного лікаря Жукова "органи діло шиють". (подейкують, що його підставили) Мабуть комусь не дає хлібна посада спокійно спати.
Міліція затримали вбивцю охоронця інтернет клуба. Зухвалий злочинець з Сумської області ховався чомусь в Дергачах. Але він не зовсім винний, в звіра його перетворила система української влади, яка зовсім не допомага молоді найти свій шлях в житті.
_________________

[Assa]

22 квітня відсвяткував своє 60 річчя, а через 5 днів його не стало.

Пенсионный фонд должен присвоить ему звание - лучший плательщик.

[Деркачі]

Літо наступило з останніми шкільними звониками, літо сподівань та неспокою. Травнева посуха турбує душу селянина. Люди гомонять що всьому виною є бісове звалище і що дергачівці прогнівили бога.
Хвора атмосфера десь бушує біля Карпат і схід обминає. Дощі мабуть підуть в першій декаді червня. Тільки треба жити з надією, вірою та любов"ю.
Чим запям"ятався травень 2010 року? Політичними сварами, показушними святами, боротьбою за ліс, чергами в метро, прожорливими базарями, футболом, хоккейом, боксом, євробаченням, інтернетом, городами та двома тижднями лікування заморенного седця.
Зараз став спокійнішим та мудрішим. Треба жити для сина та за "того парня", а їх - колишніх однокласників та друзів, багато передчасно пішло з життя.
Сьогодні знову в п"ять ранку піду на город садити помідори та капусту. Вчора почав поливати домашню картоплю, яка вже почина цвісти разом з кущом жасміну. Як би важко не було, але буду до кінця битися за свій майбутній врожай. У людей городи стоять чорні, а в мене зійшло все і кавуни також. Посадив та посіяв ще в квітні, тому корінці й тануться до тієї вологи що залишилася ще з сніжної зими. Хочеться вірити, що вроде і картопля і хліб на полях. Здавна для українців це було головне. Люди кажуть хай хоч повбивають депутати один одного, нам від цього гірше або краще не стане. І так - із року в рік без змін на краще життя.
Забув що 9 Травня дозвонився в Чертаново до батька. Розмовляв з його "молодою" дружиною. Фронтовику звільнявшому Харків скоро стукне 96.
Будем жить!!!