Бо ми є люди

Разговоры на любые темы. Только для зарегистрированных пользователей форума АТН.

Модераторы: Sana, Вражина, Multik, шкипер

Ответить
Аватара пользователя
Pannochka
Сообщения: 625
Зарегистрирован: Пт, 02.04.10 12:07:24
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Pannochka »

Україні
Плюндруються твої сади,
Твоє чужинець поле крає.
Вже лицарів твоїх сліди
У полі вітер замітає.

Та все ж люблю тебе, ясна,
Як гнаний син нещасну матір.
Тобі по краплі, всю, до дна
Готовий кров свою віддати.

І не страшить мене Сибір,
І не страшать кайданів дзвони.
Велика Україно, вір:
За тебе встануть ще мільйони.

І лицемір’я упаде,
І славословіє погине.
Розправить крила молоде
Безсмертне плем’я України.

Олесь Гончар
Аватара пользователя
Pannochka
Сообщения: 625
Зарегистрирован: Пт, 02.04.10 12:07:24
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Pannochka »

ЯКЩО…

Як вистоїш, коли всі проти тебе—
Упали духом і тебе кленуть, і
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх невіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий — мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;

Як зможеш мріять —

в мрійництво не впасти,

І думать — не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати — і звести;

Якщо ти зможеш в пориві одному
Поставить все на карту — і програть,
А потім — все спочатку, і нікому
Про втрати й слова навіть не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло — лишилась
Одна лиш Воля — встоять в боротьбі;

Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти,
Якщо усі рахуються з тобою —
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти — Людина, сину мій.

***

IF…

If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you;
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowance for their doubting too:
If you can wait and not be tired by waiting,
Or, being lied about, don’t deal in lies,
Or being hated don’t give way to hating,
And yet don’t look too good, nor talk too wise;
If you can dream – and not make dreams your master;
If you can think – and not make thoughts your aim,
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same:
If you can bear to hear the truth you’ve spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build ‘em up with worn-out tools;
If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings,
And never breathe a word about your loss:
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: “Hold on!”
If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with Kings – nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much:
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds’ worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that’s in it,
And – which is more – you’ll be a Man, my son!

***
Редьярд КІПЛІНҐ (в перекладі Євгена Сверстюка)
Аватара пользователя
Допавон
Сообщения: 183
Зарегистрирован: Вт, 23.03.10 08:44:10
Откуда: м.Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Допавон »

Веселі, брате, часи настали.

Веселі, брате, часи настали
Нове майбутнє дарує день
Чому- ж на небі так мало сонця стало
Чому я далі пишу сумних пісень

Веселі, брате, часи настали
Ми наближаємось до мети
Чому- ж тоді я шукаю іншу стежку
Чому я далі з ними не хочу йти.

Веселі, брате, часи настали
На грудях світить нам слави знак
Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили
Душу кинули просто так.

Душа прокинулась тай питає
Сама у себе, чому одна?
Немає в кого спитати- золото замійсть тата
Замійсть мами-глуха стіна.

І тихо- тихо навколо стало
Кудись поділися голоси
Часи веселі настали, нас лишилось так мало
Ну їх, брате, такі часи!

А нам з тобою своє робити
Відкрити очі і далі йти
І зуби, сильно стиснувши, - маму ніжно любити
Хто-ж тоді, як не ми брати?
Хто-ж тоді, як не ми брати?
Хто-ж тоді, як не ми брати?…..

Океан Ельзи.

http://www.youtube.com/watch?v=qZ_o4usjlFY
Так випьемЪ же за кибернетикэ !
Аватара пользователя
Допавон
Сообщения: 183
Зарегистрирован: Вт, 23.03.10 08:44:10
Откуда: м.Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Допавон »

Уточнення:
Ми йдем вперед
Лента за лентою
Повіяв вітер степовий
та інші-це повстанські пісні у виконанні Тараса Чубая.
Так випьемЪ же за кибернетикэ !
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

Грішна любов, грішні очі, грішні вуста,
Грішні слова, грішні букви в твоїх листах,
Грішні удвох, грішні двоє, сум, пустота,
Грішна пора, а насправді – золота.

Все що було – все є нашим грішним отим,
Ангел гріха нас помітив і благословив,
Все що було, все що буде в наших очах,
Там, де любов – там і печаль.

Приспів:
Я всі мости в минуле підпалю,
Бо люблю, бо люблю, бо люблю!
Я знаю, вірю, всі гріхи за тебе замолю,
Бо люблю, бо люблю!
Я хліб журби надвоє розділю,
Бо люблю, бо люблю, бо люблю!
Веселі вина в кришталі небесні розіллю,
Бо люблю, бо люблю!

Грішна любов, грішна вчора – завтра свята,
Грішна любов, мов на серці рана золота,
Хто не любив – той не знає, той не літав,
Сльози твої стали медом на вустах.

Приспів

Все що було – все є нашим грішним отим,
Ангел гріха нас помітив і благословив,
Все що було, все що буде в наших очах,
Там, де любов – там і печаль.

Жанна Боднарук
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

Я зійду колоском на землі, що так пахне полином,
Теплим літнім дощем упаду на родючі поля,
Все для тебе зроблю, тільки б ти ожила, Україно!
Ти для мене як мати, єдина і рідна моя!

Приспів:
Ти – у весняній красі,
Ти – у прозорій сльозі,
У червоній калині,
У піснях солов’їних,
Ти у серці моїм, Україно!

Я з вітрами надій над тобою розвію тумани,
І дорогу любові до серця твого простелю,
Зачарую тебе найщирішими в світі піснями,
Синє небо до тебе, Вкраїно моя, прихилю!

Приспів

Рідна земле моя, у майбутнє твоє я дивлюся,
Треба жити у злагоді, сестри мої і брати,
Бо земля в нас одна і за неї я Богу молюся,
Тільки взявшись за руки, Вкраїну врятуємо ми!

Приспів

Ти у серці моїм, Україно!

Жанна Боднарук
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

Колись гітару я вперше в руки взяв,
Я думав скажу людям щось про волю.
Та я даремно, мабуть, все співав,
І часом серце вхоплює від болю.

Якісь настали такі сумні часи,
Я в них нічого второпати не можу.
Немов сновида, по Станіславі ходжу,
Де не подивлюсь – Господи, спаси.

Який же ж там спів,
Хіба що знов – анекдоти.
Де ж ти пропав, патріоте,
З тих перших років?

Була ідея і горді пропори,
Але, на жаль, то все пішло у вчора.
Бо нині що? Замкнися та жери,
Були б своя купюра та комора.

І кожен з нас замкнувся сам в собі,
Немов слимак або як черепашка.
Носити панцир, хай воно і тяжко,
Але якось безпечніше в юрбі.

Ми втратили щось,
І маєм небо у хмарах,
І по суцільних базарам
Ми несемось.

Він був актор, тепер купи-продай,
А той поет – міняло та мішечник.
І повний шлунок – єдиний його рай,
Тепер за нього думає кишечник.

А той доцент подався за кордон,
Не на сімпозіум, а також із торбами,
Він би і сам продався з тельбухами
За пару баксів, марок або крон.

Немає проблем,
Ми – бізнесмени завзяті,
А що в занедбаній хаті –
То якось проживем.

Тепер держава стала нічия,
Кому охота, той і розкрадає.
Усі крадуть, усі, але не я!
Мені байдуже, моя хата з краю.

Чи ми свідомі, хто ми є такі?
Чому говорим: Україна – мати?
Чи вже не годі самім собі брехати?
Ми не сини її, звичайні байстрюки.

Який же ж там спів,
Хіба що знов – анекдоти.
А ти помовч, патріоте,
Не треба слів...

Тризубий Стас
Аватара пользователя
Sana
moderator
Сообщения: 33094
Зарегистрирован: Чт, 09.02.06 22:51:39
Откуда: Харьков
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Sana »

С праздником!

Судьба причудлива и, думаю, слепа...


Судьба причудлива и, думаю, слепа.
Фамилия на "ов", но воевал в УПА.
Привел меня туда авантюризм.
Но подарил мне правильную жизнь.

Безумный случай - и потом леса.
Топор опасности угрюмо нависал.
Сначала любопытство, а потом
походы долгие. Сходило семь потов.

Навеки я запомнил голый склон
и серый камень. Защищал лишь он.
Тупая мысль стучала у виска –
не допустить гранатного броска.

Мой озверевший пулемет строчил,
а я терял остатки жалких сил –
ведь мне шестнадцать, хочется пожить.
Гранаты взрыв - и оборвется нить.

Но милостив ко мне был добрый Бог.
Он выскользнуть из западни помог.
Заход к нам в тыл бездарно прогорел.
Жаль, пулемет остался на горе.

Наш четовой за это не ругал.
И даже буркнул: "Мал хоть, но удал".
Один мой подвиг был на той войне.
Но страшный склон годами снится мне.

И я не знаю как его прогнать,
восстановить спокойной жизни гладь.
Ведь я себя за Родину губил.
Не на себя я тратил бездну сил.
Пускай моя фамилия на "ов",
но я услышал Украины зов.

Александр Муратов, муж Киры Муратовой, украинский националист, наш земляк.
Аватара пользователя
ПравыйПцыц
Сообщения: 8752
Зарегистрирован: Пт, 11.12.09 19:58:42
Откуда: Україна, місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение ПравыйПцыц »

МИ ПРОЙДЕМО ШЛЯХ

Знов тривожні вітри і знамена над нами.
Непохитна пліч-о-плічна рать...
Подивись: ми ідем, і у нас під ногами
закипає асфальтова кладь!

Ми пройдемо шлях, ми пройдемо шлях -
не звернемо вбік, не зійдем з доріг:
і у наших міцних руках -
тризуб і жовто-синій стяг!

Нам йти в боротьбі у смертельні двобої,
щоби степ забуяв і родив...
Ми є ті, ким ми є: ми - нащадки героїв, -
нам згоряти у полум'ї битв!

Ми пройдемо шлях, ми пройдемо шлях -
не звернемо вбік, не зійдем з доріг:
і у наших міцних руках -
тризуб і жовто-синій стяг!

Очищати з руїн, попелищ і руйновищ
України святий небосхил...
І в пекельному вареву зради та змовищ
зашморг стиснем щовистачить сил!

Ми пройдемо шлях, ми пройдемо шлях -
не звернемо вбік, не зійдем з доріг:
і у наших міцних руках -
тризуб і жовто-синій стяг!

Андрій МЕНЦАК
Лучше день потерять, потом за пять минут долететь!
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

По хаті бігають щури,
Вилазять з кожної нори,
Вистрибують з підлоги,
Я прошу допомоги.
Нахабно вдерлися вони
У жовто-сині мої сни,
І всюди серед ночі
Червоні їхні очі.

Любить щур деревину гризти
І без того слабоньких стін,
Ще учора був комуністом,
Тепер у підпіллю він.

Колись у кожного щура
Була посада та нора
Велика чи маленька,
І він сидів тихенько.
Він в ту нору помалу гріб,
І буля нього мали хліб
І родичі і діти,
Чому б і не радіти.

Та нанесло грозу зненацька,
В очі блискавка, в серце грім,
Ой, ти горе, біда щуряцька,
Незвично смоктати хрін.

То поховалися щури
Лишень до певної пори,
Сидять в пивницях тиху,
Накликуючи лихо.
На слово суверенітет
В щуряків є імунітет,
Не діє і отрута,
Бо в них уся валюта.

А крім того сусід московський,
Найщуріший із всіх щурів,
Щур Щуринович Щуриновський
Боятися не велів.

І вже у кожного щура,
Нові повадки, як в кнура,
Потроху він звіріє,
Жиріє та нагліє.
І знову тягне догори
Свої криваві прапори,
І вся щуряча сила
Кричить на повне рило.

Браття щурики не ховайтесь,
Вилізайте з щилин та чур!
Всі щури всіх країн єднайтесь,
І смерть тому, хто не щур!

По хаті бігають щури,
Вилазять з кожної нори,
Вистрибують з підлоги,
Я прошу допомоги.
Бо вже не вночі, а зрання
Руденьке лисе щуриня
На мене щурить очі,
Знов щось сказати хоче...

Тризубий Стас
Аватара пользователя
Дед-поет.
Сообщения: 258
Зарегистрирован: Вс, 04.07.10 22:55:50
Откуда: г. Харьков.
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Дед-поет. »

Злая писал(а): Любить щур деревину гризти
І без того слабоньких стін,
Ще учора був комуністом,
Тепер у підпіллю він.

Тризубий Стас
А вот и моё стихотвореие "по теме":

Вперёд, в СССР?

Стрелки часов назад переведены –
Лики «Вождя», на сердце отметины...
С телеэкрана – лишь обещания,
Крики «Ура!!!»... О, как обнищали мы!
Плачет земля, вся кровью залитая.
Помнит она: расправы с элитою,
Нации цвет «на зоне» угробленный,
И геноцид, и ужас Чернобыля!
Только мы крылья Воли расправили,
Снова державу ждёт участь Авеля?! :cry_ing: :cry_ing: :cry_ing:
Нашим героям кладбища вторили:
«Выкинь “совок” на свалку истории!!!»

Ну как: :co_ol:, :ya_hoo_oo: или :po_zor: ?!
Деньги $$$ здесь! - Поделюсь!!! Skype: ded-poet .
Аватара пользователя
Sana
moderator
Сообщения: 33094
Зарегистрирован: Чт, 09.02.06 22:51:39
Откуда: Харьков
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Sana »

Дед-поет. писал(а):
Ну как?!
:bra_vo:
рифмы хорошие. Продолжайте писать, очень неплохо получается!
Аватара пользователя
Alla
Site Admin
Сообщения: 1133
Зарегистрирован: Пт, 13.01.06 11:01:07
Откуда: Харьков
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Alla »

Дед-поет. писал(а):
Злая писал(а): Любить щур деревину гризти
І без того слабоньких стін,
Ще учора був комуністом,
Тепер у підпіллю він.

Тризубий Стас
А вот и моё стихотвореие "по теме":

Вперёд, в СССР?

Стрелки часов назад переведены –
Лики «Вождя», на сердце отметины...
С телеэкрана – лишь обещания,
Крики «Ура!!!»... О, как обнищали мы!
Плачет земля, вся кровью залитая.
Помнит она: расправы с элитою,
Нации цвет «на зоне» угробленный,
И геноцид, и ужас Чернобыля!
Только мы крылья Воли расправили,
Снова державу ждёт участь Авеля?! :cry_ing: :cry_ing: :cry_ing:
Нашим героям кладбища вторили:
«Выкинь “совок” на свалку истории!!!»

Ну как: :co_ol:, :ya_hoo_oo: или :po_zor: ?!
Ой, мне понравилось.
Аватара пользователя
Седьмой
Сообщения: 9357
Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 11:52:34
Откуда: Оттуда же

Re: Бо ми є люди

Сообщение Седьмой »

Alla писал(а):Ой, мне понравилось.
И шо вам понравилось? :-)
разве что это:
Sana писал(а):рифмы хорошие.
:-):
Зверь, самый лютый, жалости не чужд. Я чужд! Так, значит, Я - НЕ зверь!? - Шекспир -
Аватара пользователя
Alla
Site Admin
Сообщения: 1133
Зарегистрирован: Пт, 13.01.06 11:01:07
Откуда: Харьков
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Alla »

Седьмой писал(а):
Alla писал(а):Ой, мне понравилось.
И шо вам понравилось? :-)
разве что это:
Sana писал(а):рифмы хорошие.
:-):
стихо творение понравилось. А вы мимо проходили - проходите.
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

Тепер, коли ми всі прийшли уже до тями,
І віри більш нема в обітованний край,
Зізнаюсь вам: мене найняли єгиптяни,
Щоб вивітрити з вас усі думки про рай.

Мені сказали: "Йди, води своїх пісками.
Ось манни сто мішків, ось срібла цілий фунт.
Хай вимруть там усі, хто родом не від Хама, –
Хто ще недосить раб, хто здатний ще на бунт."

А Бог тоді мовчав, – сидів, дивився з трона,
Хоч добре знав, що я – звичайний фарисей,
І що Мойсей гниє в тюрмі у фараона,
І що моє ім’я – Моше, а не Мойсей...

І я не онімів. Язик мій був ваш ворог.
Я вас переконав, що маємо свій дім,
Розступиться вода, і рабство, наче порох,
Осиплеться з плечей, лиш сядемо у нім.

Ну, ось ми вже й дійшли. Уже доїли манну.
Вже тричі прокляли отой спекотний шлях.
Отам, за тим горбом – не сяйво Ханаану;
Там – Фіви, там нас ждуть Амон, і Ра, і Птах...

Бо, власне, що таке – це слово "батьківщина"? –
Батьки рожденні тут, а що вам до дідів?
Вас вигодував Ніл, і хай згорбатив спини –
Так ми ж такий народ: народ трудівників.

Ну що ж – доп’єм бурдюк; якраз усім по краплі,
Дасть Ра – вже на обід з’їмо по ковбасі...
Там Фіви, там нас ждуть... І свиснули дві шаблі:
"Ти поспішив, Моше! Ще вимерли не всі!"


Ігор Жук
Аватара пользователя
Pannochka
Сообщения: 625
Зарегистрирован: Пт, 02.04.10 12:07:24
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Pannochka »

Вибачайте, якщо не в тему, але мені здалося, що цей ролик можна назвати: "Бо ми є люди" .
http://www.youtube.com/watch?v=VO9RsqPW ... r_embedded
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

Жовті листя падають на землю,
І летять на південь журавлі
Серце жме від туги і печалі,
Тяжко сльози втримати мені.
Я ніколи, мила, не забуду,
Як з тобой стрічались біля річки.
Ти казала: "Я любити буду",
Та дала на пам’ять жовті стрічки.

Приспів:
Жовті стрічки – символ розлуки і печалі
Жовті стрічки – більше надії не маю
Жовті стрічки – бачу тебе уві сні
Жовті стрічки – ночі зігрійте мої

Я поїхав у краї далекі
Та стрічки з собою забирав,
В ясний день ховав їх в чемодані,
А вночі з собою в ліжко брав.
І тепер мені не треба, мила,
Тіла твого, жадного до любові,
Хоч ти мене зовсім розлюбила,
Та стрічки тепер завжди зі мною.

Приспів.

Осінь, пустий пляж. Я іду вздовж кромки прибою і шукаю на піску сліди твоїх босих ніг. Та марно. Вони давно змиті хвилями. Замість них я бачу різні сухі морські рослини, напіврозложені трупи риб і панцирі крабів. Це все символи нашого мертвого кохання. Щось солене на моїх губах – що то – бризги прибою? Ні, це мої сльози. Мої гіркі і солені сльози. Вони мішають говорить. Все минає. Все минає. Не минає тільки любов...


Брати Гадюкіни
Аватара пользователя
ПравыйПцыц
Сообщения: 8752
Зарегистрирован: Пт, 11.12.09 19:58:42
Откуда: Україна, місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение ПравыйПцыц »

Арсений Тарковский
ПЕРВЫЕ СВИДАНИЯ

Свиданий наших каждое мгновенье
Мы праздновали, как богоявленье,
Одни на целом свете. Ты была
Смелей и легче птичьего крыла,
По лестнице, как головокруженье,
Через ступень сбегала и вела
Сквозь влажную сирень в свои владенья
С той стороны зеркального стекла.

Когда настала ночь, была мне милость
Дарована, алтарные врата
Отворены, и в темноте светилась
И медленно клонилась нагота,
И, просыпаясь: "Будь благословенна!" -
Я говорил и знал, что дерзновенно
Мое благословенье: ты спала,
И тронуть веки синевой вселенной
К тебе сирень тянулась со стола,
И синевою тронутые веки
Спокойны были, и рука тепла.

А в хрустале пульсировали реки,
Дымились горы, брезжили моря,
И ты держала сферу на ладони
Хрустальную, и ты спала на троне,
И - боже правый! - ты была моя.
Ты пробудилась и преобразила
Вседневный человеческий словарь,
И речь по горло полнозвучной силой
Наполнилась, и слово ты раскрыло
Свой новый смысл и означало царь.

На свете все преобразилось, даже
Простые вещи - таз, кувшин,- когда
Стояла между нами, как на страже,
Слоистая и твердая вода.

Нас повело неведомо куда.
Пред нами расступались, как миражи,
Построенные чудом города,
Сама ложилась мята нам под ноги,
И птицам с нами было по дороге,
И рыбы подымались по реке,
И небо развернулось пред глазами...
Когда судьба по следу шла за нами,
Как сумасшедший с бритвою в руке.

1962
Лучше день потерять, потом за пять минут долететь!
Аватара пользователя
ПравыйПцыц
Сообщения: 8752
Зарегистрирован: Пт, 11.12.09 19:58:42
Откуда: Україна, місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение ПравыйПцыц »

Лучше день потерять, потом за пять минут долететь!
Ответить

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 43 гостя