Бо ми є люди

Разговоры на любые темы. Только для зарегистрированных пользователей форума АТН.

Модераторы: Sana, Вражина, Multik, шкипер

Ответить
Аватара пользователя
ПравыйПцыц
Сообщения: 8752
Зарегистрирован: Пт, 11.12.09 19:58:42
Откуда: Україна, місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение ПравыйПцыц »

Лучше день потерять, потом за пять минут долететь!
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

У ночі травневі всміхнулась мені
Замріяна зірка,
І стало на серці в ті ночі і дні
Так радісно, так гірко.
Я ж чую у грудях і спалах святий,
Й бентежний неспокій,
Чому б не дістати зорю золоту
В мої 20 років?

Приспів:
У двадцять літ
Трояндний світ,
У ції роки
Знімать зірки
Піднімусь я
У вишину,
І та зоря
Буде моя.

Не смійся, о зоре, із прагнень моїх
Сміятись не вчасно,
Зніму тебе з неба і буде тоді
Так радісно, так ясно.
Простелиться килим квітчастий тоді
І під мої кроки,
В долонях триматиму зірку ясну
В своїх 20 років.

Володимир Івасюк
Рождённые ползать, расступитесь!.. Я взлетаю!
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

I
Завіса приспустилася, почався водевіль
Ти знав, що це серйозно, знав, що буде біль
Але вибір вже позаду, у нутрі пульсує ток
Дорога почалася, як відбувся перший крок

Всі ці люди ще не знають, хто вступив до гри
Хто ходив поруч із ними, та тримався до пори
Девіз ходи твоєї: краще не чіпай
Леді, джентльмени, перед вами самурай

Перемагає той, хто йде до кінця
Все, або нічого! Хто, якщо не я?
Перемога там, де тебе поки нема
Де сягають за край. Банзай!

II
Твої руки не тремтять, ти спокійний, як ковбой
В усіх вестернах цей погляд має головний герой
Цей коктейль – гаряче серце та холодна голова
Але ти добре знаєш, це – пусті слова

Все одно, над ким і як, і де, просто взяти верх
Щоб відчути спокій та спитати – що тепер?
Що завгодно, де завгодно, лише б знов на висоті
Це все заради виклику самому собі

III
Ворогам середній палець, тим, хто з нами – респект
Те, що ми настільки різні, підсилює ефект
Буде ранок, буде спосіб знайти собі гору
Ей, голову вище, ти починаєш гру


ТНМК
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

День за дниною
плинуть хвилями
під колеса млина –
залишається лиш біла піна.
Лютий, березень,
серпень, вересень –
і пробігли літа.
Все минається і назад не верта.

Приспів:
І лиш кохання одне
не покидає мене.
Воно на довгі роки,
воно моє навіки.
Я тим коханням живу,
воно як сон наяву.
І то є щастя моє –
що ти в мене є.

Смутком осені помережені
наші долі навпіл.
Знов єднати їх
не вистачить сил.
Світлі спомини,
як оскомини,
в’яжуть наше буття...
Та до юності нема вороття.

Приспів

Біля мене ти,
але поглядом
десь поринула в час.
Він єднає нас, роз’єднує нас.
Я знайду тебе
в білім мареві
і за руку візьму,
в думках твоїх не залишу саму.

Приспів:
І лиш кохання одне
не покидає мене.
Його достатньо на двох,
і хай поможе нам Бог.
Я тим коханням живу,
воно як сон наяву.
І то є щастя моє –
що ти в мене є.


Тризубий Стас
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

Вже сутінки упали на левади,
Затихли понад світом голоси,
Хто нашому побаченню завадить?
Хіба що пух найпершої роси.
Пестлива ніч на всі вагання з морем,
Зашепотить схвильовано трава,
І я почую із найпершим болем
Знайомий щем окутаний в словах.

Приспів:
Люблю, люблю! Немов жага обпалить
Люблю, люблю! Мов сонце обпіка.
Під серцем коли грудочка опалу
Нагадує любов була яка...
Під серцем коли грудочка опалу
Нагадує любов була яка...

Люблю, люблю! Як завжди потаємно
Розгублене повторює дівча
Абетку цю у вічності взаємно,
Яку ніхто ніколи не вивчав.
А потім губи відведе лякливо,
Покриє білий привід лепеха,
Падіння наше омивають зливи
Та грім під серцем чомусь затиха...


Олександр Смик
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

О смертный! как мечта из камня, я прекрасна!
И грудь моя, что всех погубит чередой,
Сердца художников томит любовью властно,
Подобной веществу, предвечной и немой.

В лазури царствую я сфинксом непостижным;
Как лебедь, я бела, и холодна, как снег;
Презрев движение, любуюсь неподвижным;
Вовек я не смеюсь, не плачу я вовек.

Я - строгий образец для гордых изваяний,
И, с тщетной жаждою насытить глад мечтаний,
Поэты предо мной склоняются во прах.

Но их ко мне влечет, покорных и влюбленных,
Сиянье вечности в моих глазах бессонных,
Где все прекраснее, как в чистых зеркалах.

Шарль Бодлер
Аватара пользователя
Pannochka
Сообщения: 625
Зарегистрирован: Пт, 02.04.10 12:07:24
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Pannochka »

Листопад


Пригадуються дні минулі, давні,
вітри і війни віють понад нами.
Гриміли, ой гриміли бурі славні,
війська, мов ліс, зростали над шляхами.

Походи виступали в довгі лави,
Земля покірно клалась їм під ноги,
і клались голови вояцькі в трави,
в шорсткі обійми подруги-дороги.

Ой, не калина, не червона в лісі,
а людська кров, мов дощ, у голім полі,-
і тільки небо, наче прапор висить
блакитне з сонцем золотим у колі.

Вмирать не ляк, коли за чесну справу,
не зайвий засів крові, хоч буває,
що по роках аж сходить зерном слави
і наслідками буйно розростає.

Роки, що розгортались сторінками,
письмом червоним писаними віщо,
неправда, що вони для нас на ніщо,
дороговказом світять перед нами!

Для Батьківщини жити - обов'язок,
для Батьківщини вмерти - славно й гідно!
Згадаймо світлу пам'ять днів далеких,
і тих, що впали за країну рідну!

1936 Богдан Антонич

Вийди з кімнати


Вийди з кімнати, вийди з кімнати,
відчини вікно.
Місяць пузатий, вітер крилатий,
ніч - п'янке вино.

Бачиш: довкола темряви кола
обійняли світ.
Чуєш: з діброви лине шовковий,
ніжний шелест віт.

Далеч іскриста, срібні намиста,
мерехтливий зір.
Безвість, що кличе нас таємниче,
вічности у зір.

Вийди з кімнати, вийди з кімнати,
двері відчини.
В синій безодні подув холодний
злі розвіє сни.

11 квітня 1933
Богдан Антонич
Аватара пользователя
Pannochka
Сообщения: 625
Зарегистрирован: Пт, 02.04.10 12:07:24
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Pannochka »

Чайник


Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі,
ляга на серце ржа думок.
На стінах тіні в'яжуть круглі петлі
в чудний і нерозплутаний клубок.

Мов чорний кіт, сів череватий чайник,
годинник, наче джміль, гуде.
Яка ж солодка ця принада тайни
та слово, що, мов камінь, є тверде.

Бляшане небо, олив'яний місяць
і ночі попелястий дим.
Невже ж нема на цьому світі місця
поривам нездійсненним та палким?

1934
Богдан Антонич
Аватара пользователя
Pannochka
Сообщения: 625
Зарегистрирован: Пт, 02.04.10 12:07:24
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Pannochka »

А чому забули про цю пісню?

Гуд-бай, компартія!

По всій країні плачуть люди,
Безсилим болем тисне груди,
Від нас відходить в небуття
Рідніша за дитя стаття!

Гуд-бай, Компартіє, о!..

Прощай, кохана, назавжди!
Сумуємо щиро ми,
Хоча й не йшли в твої ряди!
В лихі часи тяжкої втрати
Хто ж нами буде керувати?
Хто буде сунути прогрес?
І як нам бути без КПРС?!

Гуд-бай, Компартіє, о!..

Номенклатурний апарат!
Ніколи не стрінешся,
І не повернешся назад!
Нема тебе – нема історії!
Нема бюро – немає зборів!
І ми схиляємось у горі,
Горі... Горі!..

Чао, бамбіна, сорі!

Тризубий Стас
Аватара пользователя
Pannochka
Сообщения: 625
Зарегистрирован: Пт, 02.04.10 12:07:24
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Pannochka »

Я радо йду у твій полон

Я радо йду у твій полон,
в зіниці звабливі і темні.
Із човників твоїх долонь
стікає сонця мед на мене.
І виростає маєво густе,
ростуть над нами дивні трави.
І пахнеш ти, як синій степ,
омитий свіжими вітрами…
А потім понесеш в очах,
в зіницях
радість невгасиму,
що в травах
травень нас звінчав,
що дав нам сподівання сина.
1966 Ігор Калинець
Аватара пользователя
Pannochka
Сообщения: 625
Зарегистрирован: Пт, 02.04.10 12:07:24
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Pannochka »

***
Сидиш одна у білій вежі
до наших покликів німа.
Вирують пристрастей пожежі,
а ти сидиш у білій вежі,
немає на лиці збентежень
та й радості також нема.
Сидиш одна у білій вежі
до наших покликів німа.

Ігор Калинець
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

Коли побачив я тебе,
То зупинилася Земля,
Мабуть вона хотiла теж,
Те що i я...

Коли побачив я тебе,
Усi ключи тобi вiддав,
Якою можеш бути ти
Я уявляв...

Приспiв:
Тiнь твого тiла
Тiнь твого тiла
Тiнь твого тiла
Все буде так, все буде так
Як ти хотiла!

I я не знаю слова "нi"
I я не чую слова "час"
Вау! Ми залишились однi,
Все буде джаз...

Все буде джаз! А далi буду, далi буду
З тобою я, з тобою я,
З тобою, бо зупинятися вже пiзно,
Знаєш ти - я не залiзний I коло вiкна...

Приспiв:
Тiнь твого тiла
Тiнь твого тiла
Тiнь твого тiла
Все буде так, все буде так
Як ти хотiла!


Океан Ельзи
Аватара пользователя
Дед-поет.
Сообщения: 258
Зарегистрирован: Вс, 04.07.10 22:55:50
Откуда: г. Харьков.
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Дед-поет. »

Бог

Бога легко искать,
Бога легко найти,
Бог – это благодать,
Бог – это свет в пути.
Это – любовь моя,
Это – добро твое,
Это – средь бурь маяк,
Отдых в конце боев.
Бог – это первый вздох,
Первый ребенка крик,
В новую жизнь порог,
В вечность манящий лик.
Это – осенний дождь,
Это – весенний гром,
Это – по телу дрожь
В храме Его святом.
Это – молитвы стон,
Гимнов хвалебных звук,
Это – земной поклон,
Это – скрещенье рук.
Бог – это вечный дух,
Это – стихий закон,
Бог – это лучший друг,
В бедах помощник Он.
Бог – это жизни пульс,
Это – надежды луч,
Щит от враждебных пуль,
Кров от нависших туч.
Это – Голгофский крест,
Это – воскресный день,
Это – Благая весть,
Крыльев могучих сень,
Это – святая кровь,
Это – прощеный грех,
Бог – это та Любовь,
Что обнимает всех.

Вера Кушнир

Ну как :men: ?
Деньги $$$ здесь! - Поделюсь!!! Skype: ded-poet .
Влад
Сообщения: 675
Зарегистрирован: Ср, 06.01.10 15:01:15

Re: Бо ми є люди

Сообщение Влад »

флейм удален. Разборки в этой ветке запрещены
Влад
Сообщения: 675
Зарегистрирован: Ср, 06.01.10 15:01:15

Re: Бо ми є люди

Сообщение Влад »

Ни мольбы, ни стоны
Падших не спасут,
Старые иконы
Глаз не отведут.
(Г. М.)

Падшую котлету
С пола кто возьмёт?
Не спасут поэты
Тех, в ком грех цветёт.
Влад
Сообщения: 675
Зарегистрирован: Ср, 06.01.10 15:01:15

Re: Бо ми є люди

Сообщение Влад »

Разлито благо во Вселенной,
И ноздри ловят аромат,
Почти истаявший, мгновенный,
В пространстве с атмосферой тленной,
С бродящим призраком утрат.

Все вещи вечность растворяет,
Их смыслы, формы, цвет и вес.
Явившись, благо убывает,
Себя находит и теряет
Во мраке стынущих небес.

Прямой осанкой, словом, взглядом
Не очаруешь грешный мир,
Объятый сыростью и чадом
Под этим зимним звёздным стадом,
Плывущим между чёрных дыр.

Феерия не состоялась.
Уносит ангел Рождества
Прямые плечи и усталость.
Основа замысла распалась.
Забылись, спутались слова.

Они сойдутся, лицедеи,
В ночном укромном уголке,
Свой след по улицам развеяв,
И, ни о чём не сожалея,
Заговорят о пустяке…
(В. Н.)
Аватара пользователя
Злая
Топикстартёр
Сообщения: 6891
Зарегистрирован: Чт, 10.12.09 14:34:37
Откуда: місто Харків
Контактная информация:

Re: Бо ми є люди

Сообщение Злая »

Домбайский вальс

Лыжи у печки стоят,
Гаснет закат за горой.
Месяц кончается март,
Скоро нам ехать домой.
Здравствуйте, хмурые дни,
Горное солнце, прощай!
Мы навсегда сохраним
В сердце своем этот край.

Нас провожает с тобой
Гордый красавец Эрцог,
Нас ожидает с тобой
Марево дальних дорог.
Вот и окончился круг -
Помни, надейся, скучай!
Снежные флаги разлук
Вывесил старый Домбай.

Что ж ты стоишь на тропе,
Что ж ты не хочешь идти?
Нам надо песню запеть,
Нам надо меньше грустить.
Снизу кричат поезда -
Правда, кончается март...
Ранняя всходит звезда,
Где-то лавины шумят.

Юрий Визбор
Аватара пользователя
Седьмой
Сообщения: 9357
Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 11:52:34
Откуда: Оттуда же

Re: Бо ми є люди

Сообщение Седьмой »

Ты у меня одна,
Словно в ночи луна,
Словно в степи сосна,
Словно в году весна.
Hету другой такой
Ни за какой рекой,
Hи за туманами,
Дальними странами.

В инее провода,
В сумерках города.
Вот и взошла звезда,
Чтобы светить всегда,
Чтобы гореть в метель,
Чтобы стелить постель,
Чтобы качать всю ночь
У колыбели дочь.

Вот поворот какой
Делается с рекой.
Можешь отнять покой,
Можешь махнуть рукой,
Можешь отдать долги,
Можешь любить других,
Можешь совсем уйти,
Только свети, свети!


--------------------------------------------------------------------------------
Зверь, самый лютый, жалости не чужд. Я чужд! Так, значит, Я - НЕ зверь!? - Шекспир -
Влад
Сообщения: 675
Зарегистрирован: Ср, 06.01.10 15:01:15

Re: Бо ми є люди

Сообщение Влад »

Где любовь, там и смерть. Англомовным любителям поэзии,- как минимум, один (т.е. одна) здесь есть:

Posthumous brass waltz, romance-like, dawning,
Meant for a concert or for a mourning,
Heard in green alleys full of May smelling.
Flying through sunlight, trumpet voice telling
Words of last freedom after leave-taking.
Trumpeting sounds are not heart-breaking.

Whispering neighbors: – Funeral, dear?
Sun glimpse on brass things is soft and clear.
Five men musicians. Steps are so slow.
Grief voice of music is but quite low.
Voice of leave-taking is sweet and cold.
Non-return promise in it is bold.

High notes again come, but not passed faces.
This fragrant air melts all the traces.
Five men musicians. I try to get it:
What is forgotten, and not regretted...
Music will echo till start of autumn
In sunny alleys and my soul bottom.

I am not moving, nor am I speaking.
Through this May alley, life time is leaking.
Loosing, forgetting, I’d like to quit it,
Not quite so happy, not quite mistreated.
Deep in May alleys, with no hold
Children are laughing, growing old.

(The beginning of the 2-d Part of the 5-th Symphony by Tchaikovsky – the French horn)

Это перевод. Оригинал ниже.
Влад
Сообщения: 675
Зарегистрирован: Ср, 06.01.10 15:01:15

Re: Бо ми є люди

Сообщение Влад »

Трубным напевом, вальсом посмертным,
В траурном зале или концертном,
В этой зелёной майской аллее
Медленно реют, солнечно веют
Тихие звуки, медные звуки.
Голос свободы, голос разлуки.

Вновь кто-то умер? – шепчут соседи.
Нежно ликует солнце на меди.
Пять музыкантов плечи чуть горбят.
В музыке плавной нет почти скорби.
Холодно-сладок голос прощанья.
В нём возвращенья необещанье.

Тонкая нота вновь повторится.
Но не вернутся прежние лица.
Пять музыкантов, солнце в аллее.
Что я не помню, что не жалею?
Будет со мною музыка эта
Эхом в аллее ждать конца лета.

Всё забывая, и исчезая,
В тихой аллее, тихим днём мая,
Я бессловесен и неподвижен,
Неосчастливлен и необижен.
Где-то смеются чужие дети,
Тихо старея в весне и лете.

(Начало 2-й части 5-й симфонии Чайковского – валторна).

В. Н.
Ответить

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 36 гостей