по-моему, это бот!Деркачі писал(а):Травнева посуха турбує душу селянина.
ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Модераторы: Sana, Вражина, Multik, шкипер
- Sana
- moderator
- Сообщения: 33094
- Зарегистрирован: Чт, 09.02.06 22:51:39
- Откуда: Харьков
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
- шкипер
- moderator
- Сообщения: 7535
- Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 08:28:15
- Откуда: Харків
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Ну или товарищ, связанный с Дергачами лишь в собственных фантазиях :)Sana писал(а):по-моему, это бот!Деркачі писал(а):Травнева посуха турбує душу селянина.
Можно сказать, что это место освящено благодатью Божией
- шкипер
- moderator
- Сообщения: 7535
- Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 08:28:15
- Откуда: Харків
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Может это Пахло? Тренирует тут свой украинский? :D
Можно сказать, что это место освящено благодатью Божией
-
- Сообщения: 71
- Зарегистрирован: Ср, 28.04.10 15:47:39
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Закінчується липень. Спека як в далекому 1946-му, але мабуть ще гірше.
Ще коли служив в 1972 році, тоді теж горіли торф'яники під Москвою.
Сьогодні було + 36. Ці дні займався яблуками. Кришив на сушку та варив сік. Сипляться як горіхи.
Увесь вечір поливаю огірки, моркву, капусту та квіти.
На полі дозрівають кавуни, почали красніти томати, картопля посохла.
Щось та вроде, з голоду не помремо.
Але що робити біднякам, сиротам, хворим? Очікувати на допомогу брехливих провладних держиморд марно.
Кожен буде виживати так як зможе. Комусь подадуть, а хтось вкраде.
Злочини, міліція, в'язниця. Коли все це закінчиться? Мабуть ніколи. Вже садовити нікуди. Роблять арестанські будинки замість заводів.
Сусідка вже не зможе платити за газ по новій ціні. Та ще штрафу припаяли 2 тис. 400 грн. за крадіжку електрики. Син п'яниця крав, а матері - плати.
Нікому такі люди не потрібні, вони для влади зайві.
Пригадали 9 травня, коли принесли медаль. А потім задавили гривнею.
Якби не друзі, я мабуть теж засумував.
22 липня було невеличке свято, коли я отримав від них безцінні призи за участь в конкурсі футбольних прогнозистів. Тепла задушевна розмова навіяла думку, що якби всі державні чини могли так спілкуватися з людьми та допомагати їм від щирого серця, то мабуть ми жили набагато краще.
Але що хотіли те й отримали. Моя лежача сусідка теж трусилася за Януковича, кидаючи бюлетеня в привезену до ганку скриньку. Нехай не очікуються.
Дорвались до провладного корита та наламали дров таких, що у холопів вже чуби тріщать.
А що буде восени та взимку?
На базарі у всіх на язиці "газовий подарунок" від регіоналів. Заметушились як в мурашнику, гребуть муку, зерно, висівки для курей. Цукор - поки ще не підскочив в ціні.
Але це ті, в кого ще залишилась якась гривня в загашнику, а більшість старичків ходять на базарь подивитися та облизатися. Ціни в Дергачах - ого-го!
Знайомий Діма Маринкін - чиновник з обласної природоохорони - першим бігав з помаранчовим шарфиком по Дергачах 6 років тому, а зараз і він підгавкує Добкіну проти Авакова в провокаційному та брехливому ролику, що щодня крутять на 7-му телеканалі.
Такий і сякий Аваков комсомолець-підприємець.
Так ми всі колись були комсомольцями, а зараз займаємось бізнесом. Треба ж якось виживати. Іншої роботи-то нема.
Мабуть Арсен Борисович не допустив би, щоб прийняли Податковий кодекс який зовсім задавить малих підприємців.
Творіння Азарова-Тігіпка люди вже називають "податкове гестапо".
Аваков як був при своїй думці так і залишився з вірою в краще. Його зраджували, але він не пішов на уклін до переможців, як та зграя тушканчиків, що бісилися колись на майдані, а зараз заглядають в очі Добкіну та інде - "Чєго ізволітє".
Бояться його временщики, тому і бісяться . Вони не здатні творити.
Тямущі люди розуміють, що суспільство вже переросло цю владу. Воно здатне організуватися для кращого життя.
Українці вже наїлись януковських обіцянок і готові до активних дій.
Майдан як не можна краще довів революційну настроєність українців. Центр соціального протесту має бути перенаправлений на користь дійсних проблем, що стосуються широких верств українського населення.
Це трудящі, чиї зарплати є штучно занижені. Це – молодь, позбавлена в Україні соціальної перспективи.
Всі ці люди в Україні на сьогоднішній день є СОЦІАЛЬНО НЕЗАХИЩЕНИМИ перш за все тому, що не усвідомлюють масштабів чиненого на них новітнього беззаконня.
Ще коли служив в 1972 році, тоді теж горіли торф'яники під Москвою.
Сьогодні було + 36. Ці дні займався яблуками. Кришив на сушку та варив сік. Сипляться як горіхи.
Увесь вечір поливаю огірки, моркву, капусту та квіти.
На полі дозрівають кавуни, почали красніти томати, картопля посохла.
Щось та вроде, з голоду не помремо.
Але що робити біднякам, сиротам, хворим? Очікувати на допомогу брехливих провладних держиморд марно.
Кожен буде виживати так як зможе. Комусь подадуть, а хтось вкраде.
Злочини, міліція, в'язниця. Коли все це закінчиться? Мабуть ніколи. Вже садовити нікуди. Роблять арестанські будинки замість заводів.
Сусідка вже не зможе платити за газ по новій ціні. Та ще штрафу припаяли 2 тис. 400 грн. за крадіжку електрики. Син п'яниця крав, а матері - плати.
Нікому такі люди не потрібні, вони для влади зайві.
Пригадали 9 травня, коли принесли медаль. А потім задавили гривнею.
Якби не друзі, я мабуть теж засумував.
22 липня було невеличке свято, коли я отримав від них безцінні призи за участь в конкурсі футбольних прогнозистів. Тепла задушевна розмова навіяла думку, що якби всі державні чини могли так спілкуватися з людьми та допомагати їм від щирого серця, то мабуть ми жили набагато краще.
Але що хотіли те й отримали. Моя лежача сусідка теж трусилася за Януковича, кидаючи бюлетеня в привезену до ганку скриньку. Нехай не очікуються.
Дорвались до провладного корита та наламали дров таких, що у холопів вже чуби тріщать.
А що буде восени та взимку?
На базарі у всіх на язиці "газовий подарунок" від регіоналів. Заметушились як в мурашнику, гребуть муку, зерно, висівки для курей. Цукор - поки ще не підскочив в ціні.
Але це ті, в кого ще залишилась якась гривня в загашнику, а більшість старичків ходять на базарь подивитися та облизатися. Ціни в Дергачах - ого-го!
Знайомий Діма Маринкін - чиновник з обласної природоохорони - першим бігав з помаранчовим шарфиком по Дергачах 6 років тому, а зараз і він підгавкує Добкіну проти Авакова в провокаційному та брехливому ролику, що щодня крутять на 7-му телеканалі.
Такий і сякий Аваков комсомолець-підприємець.
Так ми всі колись були комсомольцями, а зараз займаємось бізнесом. Треба ж якось виживати. Іншої роботи-то нема.
Мабуть Арсен Борисович не допустив би, щоб прийняли Податковий кодекс який зовсім задавить малих підприємців.
Творіння Азарова-Тігіпка люди вже називають "податкове гестапо".
Аваков як був при своїй думці так і залишився з вірою в краще. Його зраджували, але він не пішов на уклін до переможців, як та зграя тушканчиків, що бісилися колись на майдані, а зараз заглядають в очі Добкіну та інде - "Чєго ізволітє".
Бояться його временщики, тому і бісяться . Вони не здатні творити.
Тямущі люди розуміють, що суспільство вже переросло цю владу. Воно здатне організуватися для кращого життя.
Українці вже наїлись януковських обіцянок і готові до активних дій.
Майдан як не можна краще довів революційну настроєність українців. Центр соціального протесту має бути перенаправлений на користь дійсних проблем, що стосуються широких верств українського населення.
Це трудящі, чиї зарплати є штучно занижені. Це – молодь, позбавлена в Україні соціальної перспективи.
Всі ці люди в Україні на сьогоднішній день є СОЦІАЛЬНО НЕЗАХИЩЕНИМИ перш за все тому, що не усвідомлюють масштабів чиненого на них новітнього беззаконня.
И горд и наг пришёл Разврат
И перед ним седца застыли
За злато продал брата брат
И перед ним седца застыли
За злато продал брата брат
- semikon
- Сообщения: 7994
- Зарегистрирован: Чт, 08.04.10 14:48:37
- Контактная информация:
- Sana
- moderator
- Сообщения: 33094
- Зарегистрирован: Чт, 09.02.06 22:51:39
- Откуда: Харьков
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
а на мій погляд -- смішно.
Голосували за бандюків, а зараз скиглять -- "ми владі не потрібні". Що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу? Віддали їх ні за цапову душу.
Голосували за бандюків, а зараз скиглять -- "ми владі не потрібні". Що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу? Віддали їх ні за цапову душу.
- semikon
- Сообщения: 7994
- Зарегистрирован: Чт, 08.04.10 14:48:37
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Я згоден з Вами Сана. Але я не це мав на увазі. Село занепадає.
Ворогам України - СМЕРТЬ!
- Седьмой
- Сообщения: 9357
- Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 11:52:34
- Откуда: Оттуда же
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
А що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу?Sana писал(а):а на мій погляд -- смішно.
Голосували за бандюков, а зараз скиглять -- "ми владі не потрібні". Що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу? Віддали їх ні за цапову душу.
Зверь, самый лютый, жалости не чужд. Я чужд! Так, значит, Я - НЕ зверь!? - Шекспир -
- шкипер
- moderator
- Сообщения: 7535
- Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 08:28:15
- Откуда: Харків
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Хто вам цю глупость сказав, що ми просрали інструменти впливу? Наші інструменти працюютьСедьмой писал(а):А що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу?Sana писал(а):а на мій погляд -- смішно.
Голосували за бандюков, а зараз скиглять -- "ми владі не потрібні". Що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу? Віддали їх ні за цапову душу.
Знов біло-блакитна звичка переносити свої проблеми на опонентів.
Можно сказать, что это место освящено благодатью Божией
- Седьмой
- Сообщения: 9357
- Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 11:52:34
- Откуда: Оттуда же
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
А кто вам сказал,что вы их не просрали и они працюют?шкипер писал(а):Хто вам цю глупость сказав, що ми просрали інструменти впливу? Наші інструменти працюють
.
Зверь, самый лютый, жалости не чужд. Я чужд! Так, значит, Я - НЕ зверь!? - Шекспир -
- semikon
- Сообщения: 7994
- Зарегистрирован: Чт, 08.04.10 14:48:37
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Бранить тебя — осердишься, бить тебя — обсерешься; разве обосрать да в Корсунь отослать, да и там обдрищут да назад пришлют. (В.Даль Заветные пословицы и поговорки)Седьмой писал(а):А що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу?Sana писал(а):а на мій погляд -- смішно.
Голосували за бандюков, а зараз скиглять -- "ми владі не потрібні". Що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу? Віддали їх ні за цапову душу.
Ворогам України - СМЕРТЬ!
- Седьмой
- Сообщения: 9357
- Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 11:52:34
- Откуда: Оттуда же
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
"Путь к могиле Шевченко - дорога в будущее Украины"(с) Виктор Ющенкоsemikon писал(а):Бранить тебя — осердишься, бить тебя — обсерешься; разве обосрать да в Корсунь отослать, да и там обдрищут да назад пришлют. (В.Даль Заветные пословицы и поговорки)Седьмой писал(а):А що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу?Sana писал(а):а на мій погляд -- смішно.
Голосували за бандюков, а зараз скиглять -- "ми владі не потрібні". Що ж ви просрали свої свободи і інструменти впливу на владу? Віддали їх ні за цапову душу.
Зверь, самый лютый, жалости не чужд. Я чужд! Так, значит, Я - НЕ зверь!? - Шекспир -
- шкипер
- moderator
- Сообщения: 7535
- Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 08:28:15
- Откуда: Харків
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Зачем мне нужен кто-то для оценки того, что есть у меня?Седьмой писал(а):А кто вам сказал,что вы их не просрали и они працюют?шкипер писал(а):Хто вам цю глупость сказав, що ми просрали інструменти впливу? Наші інструменти працюють
.
Можно сказать, что это место освящено благодатью Божией
- Седьмой
- Сообщения: 9357
- Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 11:52:34
- Откуда: Оттуда же
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Для объективности.шкипер писал(а):Зачем мне нужен кто-то для оценки того, что есть у меня?Седьмой писал(а):А кто вам сказал,что вы их не просрали и они працюют?шкипер писал(а):Хто вам цю глупость сказав, що ми просрали інструменти впливу? Наші інструменти працюють
.
Зверь, самый лютый, жалости не чужд. Я чужд! Так, значит, Я - НЕ зверь!? - Шекспир -
- шкипер
- moderator
- Сообщения: 7535
- Зарегистрирован: Вт, 15.12.09 08:28:15
- Откуда: Харків
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Ну что ж, можно для объективности. Взгляд не предвзятого человека.Седьмой писал(а):Для объективности.шкипер писал(а):Зачем мне нужен кто-то для оценки того, что есть у меня?Седьмой писал(а):А кто вам сказал,что вы их не просрали и они працюют?шкипер писал(а):Хто вам цю глупость сказав, що ми просрали інструменти впливу? Наші інструменти працюють
.
Можно сказать, что это место освящено благодатью Божией
-
- Сообщения: 3870
- Зарегистрирован: Ср, 16.12.09 20:09:34
- Откуда: kiryat-arba
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
флейм удален
шкипер
шкипер
-
- Сообщения: 1
- Зарегистрирован: Чт, 19.08.10 18:02:40
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
флейм удален
-
- Сообщения: 71
- Зарегистрирован: Ср, 28.04.10 15:47:39
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Вересень нагадав що скажене літо 2010 р.вже згоріло. Оптимізму воно не додало, надії не виправдало. Знову ми більше втратили ніж придбали, збідніли і морально, і матеріально.
Весняні сподівання на краще буття принесли одні розчарування. Можливо те прохолодне літо, коли я вперше в житті робив свої кроки не було таким ворожим як зараз. Минуло 57 років, а повсякденні негаразди і проблеми в не міцних сім'ях накопичуються і загострюються. Ми хочемо працювати, бути здоровими і оптимістами, робити добро і радіти, спілкуватися, дружити, ходити у гості, слухати гарну музику, любити не лише Металіст, але і в філармонію і театр, дарувати подарунки, подорожувати - красиво жити. Не виходить. Рік у рік не можемо вилізти з убогості і пов"язаних з нею проблем.
Можливо по цьому і природа сьогодні збунтувалася. Розпікши повітря кожного дня в середньому до 33 -х градусів (середньодобова 26), літо позбавило трударів полів і городів доброго врожаю, а новоявлених керівників міст і сіл усієї країни розуму.
Зачарувавши весною людей обіцянками як манною небесною, міністерські та регіональні чиновники серед літа приголомшили нас своїми непопулярними і грабіжницькими реформами, новими тарифами та цінами на все і вся. Обмивши руки можновладці виїхали з розпечених міст на курорти.
А що залишилося нам. На базарі один від одного дізналися, що блакитний газ - святиня як і регіональний стяг, він вже є розкішшю і повинен коштувати в рази дорожче від цін минулих днів керівництва урядом Ю. Тимошенко.
Виникла загроза самого виживання не заможних земляків в довгу і холодну зиму. По-цьому ви не побачите радісні і усмішливі обличчя. Зараз базар трохи нагадує той з далекого окупованого німцями Харкова. Щоб тоді вижити люди ділилися нехитрим добром, міняли речі на харчі. Жили впроголодь, але не були такими злими та жадібними як зараз.
Гримнувши на останнє, можливо зі зла, ще літня негода пошкодила по селах покрівлі та залишила частину Дергачів на добу без світла. Тугіше затягнувши паска я зумів зібрати який не який вражай зі своїх ділянок та зробив запас на зиму, але неочікувана холоднеча в першу декаду вересня негативно вплинула на мою городину.
Зранку 12 вересня знову зустрів мене на вокзалі старий та мудрий дуб, про якого ще мій прадід розповідав легенди. Як і 100 років тому, осипаючи дергачівську платформу жолудями, він пророкує холодну зиму.
На оптовому харківському ринку ціни теж підскочили до гори і дешевше чим по 5 грн. за кіло помідорів для консервації ми не знайшли. А у вересні із своїх малесеньких, ресторанних "cherry" - надавив аж 25 літрів томату.
Зробивши необхідні покупки в Харкові, о дев"ятій були вже в Дергачах. Базар гомонів про наболіле. Про те що влада тут рідкий гість, за цінами не слідить, розбиту під"їздну дорогу не помічає, піклується тільки про свій бізнес та збагачення.
Люди скаржаться на бродячих собак, на вонидло від звалища та асфальтного заводу, про те що перестали забирати по дворах сміття, про непрацюючі очисні споруди в "Ізраїлі", де нечистоти вже розтеклись по людських городах, а також на вечірній сморід від диму. А на недобудовану поліклініку вже ніхто не звертає й уваги, так як розуміють що справа не в будівлі, а в людях які повинні в ній працювати. А хіба керівництво місцевого медичного закладу можна назвати благородними людьми?
Більш обізнані розповідають що влада залякала всіх підконтрольних колишніх опозиціонерів та примусила насильно себе покохати. Метушаться тушканчики не від любові, а від страха. Але дехто і зуби показує, як мешканці Руської Лозової. Їх обурило те що без дозволу та зборів громади в "районці" вже виставили читачам на огляд кандидатів (зам. голови райдержадміністрації А.Луханін записав себе в райраду) від великого села на різні депутатські посади. До обласної ради прагнуть попасти В.Кацуба і старий знайомий, ректор міліцейської академії О.Бандурка.
Хотів один чесний і не жадібний депутат-підприємець з Малої Данилівки очолити виборчий штаб С.Тигібка в районі і формувати незалежну команду, але це занепокоїло пана В. Кацубу. Через обласне начальство він відсторонив того від керівництва районного осередка партії Сильна Україна і поставив свого хлопчину. Зрозуміло що тепер при підрахунку голосів виборців на дільницях у регіоналів проблем не буде.
Хлопці в його команді (держадміністрації) підібрались молоді та хамовиті. Один з них, такий собі Тітов - синок обласного чиновника, не пожалів сироту та її бабусю із с. Протопопівка, яким, по його вказівці, цього літа відрізали в квартирі комунікації, та вилаяв місцевого депутата що за них вступився.
Влада сама і створює для людей різні проблеми, які виражаються в непомірних цінах на товари та послуги. "Чим більше буде в них цих проблем, тим покірніші вони будуть і тим краще буде владі їх грабувати, так як більшість моїх земляків люди терплячі та безмовні".
Наприклад: хвору, 80 -ти річну сусідку Галину Микитівну покарали за провину сина - п"яниці. Він не працює, прожива на одному подвір"ї, але окремо у флігелі. За крадіжку електрики відрізали струм не тільки у нього, але і в матері - ветерана війни, яка платила справно і вчасно. (мають два електролічильника). Потім, через місяць постачання струму відновили, але змусили стареньку підписати забов"язання про сплату штрафу в сумі 2 тис 400 грн. Тепер щомісяця вона додатково сплачує більш ніж 100 грн.
В субсидії на газове опалення теж їй відмовили, із-за працездатного сина, а плата в розмірі 109 копійок за метр кубічний цієї зими їй буде не по кишені (навіть з урахуванням пільг). Син - хронічний алкоголик, над матір"ю здівається, вимагає щоденно на горілку та самогон гроші. Вона його боїться і як матір не заявляє до міліції. Ні місцевій владі (яка в курсі справи), ні соціальним працівникам вона не потрібна, згадали про неї тільки на 9 травня коли принесли чергову ювілейну медаль.
Далі таке кричуще питання як поховання стареньких, коли лікарі безкоштовно відмовляються надавати довідку про смерть людини.
Під час серпневої спекоти мій гарний знайомий Віктор та його дружня родина що мешкає на вул. Куйбишева зібралися поховати свою 87 річну бабусю. Але перед самими похоронами приїхала міліція, забрала стареньку і відвезла в морг. Так як у нас нема для цього необхідної служби, робилося це абияк, перевозили в не спеціальному авто. Дозволу не спитали, сусідів не опитали. В морзі вона пролежала більше доби і ховали стареньку у спеку вже в закритій труні. За те щоб віддали небіжницю, працівникам моргу довелось сплатити чималу суму.
Мій кум Микола з вул Ворошилова, 10 років пропрацював на заводі по виготовленню цегли. Є запис в трудовій книжці. Але, так як завод вже ліквідовано йому відмовили в наданні дострокової пенсії за ці роки праці в тяжких умовах. Він зібрав купу довідок, був на прийомах у безліч чиновників, але кругом одна стіна. На його утриманні знаходиться 26 річний син, інвалід дитинства.(боїться вийти з двору)
Соціальні служби теж про це знають, але допомогти оформити на хворого пенсію відмовляються. Виживають тільки за рахунок підсобного господарства та жінчиної невеличкої зарплатні швачки.
Колишні однокласники мого сина, брат та сестра живуть з батьками в гуртожитку по вул. Центральній. Цього літа їм прийшло повідомлення що квартира буде відрізана віз централізованого опалення, так як вони винні що вчасно не зробили його автономним. А робити було ні за що. Батьки зарплатню отримують із запізненням, а ті копійки що мали всі йшли на їх навчання у ВУЗі.
Хіба є діло дергачівським чиновникам-товстосумам до цих людей. Людей яких я знаю та спілкуюся, а скільки таких що живуть ще в гірших умовах.
Звикли господарі на теплі свята роздавати подарунки та фотографувати для газети ветеранів. Покричали на стадіоні, попіарились принародно і хоч траві не рости. Вони можливо не були і не будуть милосердними. Міркують тільки категоріями маси і помічають нас в натовпі, а про конкретних людей не думають. Вони не піднімуться до величі місіонерки Матері Терези.
Весняні сподівання на краще буття принесли одні розчарування. Можливо те прохолодне літо, коли я вперше в житті робив свої кроки не було таким ворожим як зараз. Минуло 57 років, а повсякденні негаразди і проблеми в не міцних сім'ях накопичуються і загострюються. Ми хочемо працювати, бути здоровими і оптимістами, робити добро і радіти, спілкуватися, дружити, ходити у гості, слухати гарну музику, любити не лише Металіст, але і в філармонію і театр, дарувати подарунки, подорожувати - красиво жити. Не виходить. Рік у рік не можемо вилізти з убогості і пов"язаних з нею проблем.
Можливо по цьому і природа сьогодні збунтувалася. Розпікши повітря кожного дня в середньому до 33 -х градусів (середньодобова 26), літо позбавило трударів полів і городів доброго врожаю, а новоявлених керівників міст і сіл усієї країни розуму.
Зачарувавши весною людей обіцянками як манною небесною, міністерські та регіональні чиновники серед літа приголомшили нас своїми непопулярними і грабіжницькими реформами, новими тарифами та цінами на все і вся. Обмивши руки можновладці виїхали з розпечених міст на курорти.
А що залишилося нам. На базарі один від одного дізналися, що блакитний газ - святиня як і регіональний стяг, він вже є розкішшю і повинен коштувати в рази дорожче від цін минулих днів керівництва урядом Ю. Тимошенко.
Виникла загроза самого виживання не заможних земляків в довгу і холодну зиму. По-цьому ви не побачите радісні і усмішливі обличчя. Зараз базар трохи нагадує той з далекого окупованого німцями Харкова. Щоб тоді вижити люди ділилися нехитрим добром, міняли речі на харчі. Жили впроголодь, але не були такими злими та жадібними як зараз.
Гримнувши на останнє, можливо зі зла, ще літня негода пошкодила по селах покрівлі та залишила частину Дергачів на добу без світла. Тугіше затягнувши паска я зумів зібрати який не який вражай зі своїх ділянок та зробив запас на зиму, але неочікувана холоднеча в першу декаду вересня негативно вплинула на мою городину.
Зранку 12 вересня знову зустрів мене на вокзалі старий та мудрий дуб, про якого ще мій прадід розповідав легенди. Як і 100 років тому, осипаючи дергачівську платформу жолудями, він пророкує холодну зиму.
На оптовому харківському ринку ціни теж підскочили до гори і дешевше чим по 5 грн. за кіло помідорів для консервації ми не знайшли. А у вересні із своїх малесеньких, ресторанних "cherry" - надавив аж 25 літрів томату.
Зробивши необхідні покупки в Харкові, о дев"ятій були вже в Дергачах. Базар гомонів про наболіле. Про те що влада тут рідкий гість, за цінами не слідить, розбиту під"їздну дорогу не помічає, піклується тільки про свій бізнес та збагачення.
Люди скаржаться на бродячих собак, на вонидло від звалища та асфальтного заводу, про те що перестали забирати по дворах сміття, про непрацюючі очисні споруди в "Ізраїлі", де нечистоти вже розтеклись по людських городах, а також на вечірній сморід від диму. А на недобудовану поліклініку вже ніхто не звертає й уваги, так як розуміють що справа не в будівлі, а в людях які повинні в ній працювати. А хіба керівництво місцевого медичного закладу можна назвати благородними людьми?
Більш обізнані розповідають що влада залякала всіх підконтрольних колишніх опозиціонерів та примусила насильно себе покохати. Метушаться тушканчики не від любові, а від страха. Але дехто і зуби показує, як мешканці Руської Лозової. Їх обурило те що без дозволу та зборів громади в "районці" вже виставили читачам на огляд кандидатів (зам. голови райдержадміністрації А.Луханін записав себе в райраду) від великого села на різні депутатські посади. До обласної ради прагнуть попасти В.Кацуба і старий знайомий, ректор міліцейської академії О.Бандурка.
Хотів один чесний і не жадібний депутат-підприємець з Малої Данилівки очолити виборчий штаб С.Тигібка в районі і формувати незалежну команду, але це занепокоїло пана В. Кацубу. Через обласне начальство він відсторонив того від керівництва районного осередка партії Сильна Україна і поставив свого хлопчину. Зрозуміло що тепер при підрахунку голосів виборців на дільницях у регіоналів проблем не буде.
Хлопці в його команді (держадміністрації) підібрались молоді та хамовиті. Один з них, такий собі Тітов - синок обласного чиновника, не пожалів сироту та її бабусю із с. Протопопівка, яким, по його вказівці, цього літа відрізали в квартирі комунікації, та вилаяв місцевого депутата що за них вступився.
Влада сама і створює для людей різні проблеми, які виражаються в непомірних цінах на товари та послуги. "Чим більше буде в них цих проблем, тим покірніші вони будуть і тим краще буде владі їх грабувати, так як більшість моїх земляків люди терплячі та безмовні".
Наприклад: хвору, 80 -ти річну сусідку Галину Микитівну покарали за провину сина - п"яниці. Він не працює, прожива на одному подвір"ї, але окремо у флігелі. За крадіжку електрики відрізали струм не тільки у нього, але і в матері - ветерана війни, яка платила справно і вчасно. (мають два електролічильника). Потім, через місяць постачання струму відновили, але змусили стареньку підписати забов"язання про сплату штрафу в сумі 2 тис 400 грн. Тепер щомісяця вона додатково сплачує більш ніж 100 грн.
В субсидії на газове опалення теж їй відмовили, із-за працездатного сина, а плата в розмірі 109 копійок за метр кубічний цієї зими їй буде не по кишені (навіть з урахуванням пільг). Син - хронічний алкоголик, над матір"ю здівається, вимагає щоденно на горілку та самогон гроші. Вона його боїться і як матір не заявляє до міліції. Ні місцевій владі (яка в курсі справи), ні соціальним працівникам вона не потрібна, згадали про неї тільки на 9 травня коли принесли чергову ювілейну медаль.
Далі таке кричуще питання як поховання стареньких, коли лікарі безкоштовно відмовляються надавати довідку про смерть людини.
Під час серпневої спекоти мій гарний знайомий Віктор та його дружня родина що мешкає на вул. Куйбишева зібралися поховати свою 87 річну бабусю. Але перед самими похоронами приїхала міліція, забрала стареньку і відвезла в морг. Так як у нас нема для цього необхідної служби, робилося це абияк, перевозили в не спеціальному авто. Дозволу не спитали, сусідів не опитали. В морзі вона пролежала більше доби і ховали стареньку у спеку вже в закритій труні. За те щоб віддали небіжницю, працівникам моргу довелось сплатити чималу суму.
Мій кум Микола з вул Ворошилова, 10 років пропрацював на заводі по виготовленню цегли. Є запис в трудовій книжці. Але, так як завод вже ліквідовано йому відмовили в наданні дострокової пенсії за ці роки праці в тяжких умовах. Він зібрав купу довідок, був на прийомах у безліч чиновників, але кругом одна стіна. На його утриманні знаходиться 26 річний син, інвалід дитинства.(боїться вийти з двору)
Соціальні служби теж про це знають, але допомогти оформити на хворого пенсію відмовляються. Виживають тільки за рахунок підсобного господарства та жінчиної невеличкої зарплатні швачки.
Колишні однокласники мого сина, брат та сестра живуть з батьками в гуртожитку по вул. Центральній. Цього літа їм прийшло повідомлення що квартира буде відрізана віз централізованого опалення, так як вони винні що вчасно не зробили його автономним. А робити було ні за що. Батьки зарплатню отримують із запізненням, а ті копійки що мали всі йшли на їх навчання у ВУЗі.
Хіба є діло дергачівським чиновникам-товстосумам до цих людей. Людей яких я знаю та спілкуюся, а скільки таких що живуть ще в гірших умовах.
Звикли господарі на теплі свята роздавати подарунки та фотографувати для газети ветеранів. Покричали на стадіоні, попіарились принародно і хоч траві не рости. Вони можливо не були і не будуть милосердними. Міркують тільки категоріями маси і помічають нас в натовпі, а про конкретних людей не думають. Вони не піднімуться до величі місіонерки Матері Терези.
И горд и наг пришёл Разврат
И перед ним седца застыли
За злато продал брата брат
И перед ним седца застыли
За злато продал брата брат
-
- Сообщения: 71
- Зарегистрирован: Ср, 28.04.10 15:47:39
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
Харків у всі часи був вибухонебезпечним та креміногенним містом, а Деркачі його північним укріпрайоном, першим що зустрічав ворога. Побудований на рубежах Російської імперії, він пережив багато потрясінь. Випробував набіги і татар, революції і фашистську навалу, і геноцид. Корінному народові завжди діставалося більш всього. Громадянська війна. Невиправдані арешти та розстріли в 37-40 роках "своїми" своїх, у тому числі працівників міліції, а також поляків.
"Виконали план на 2500 душ, просимо ще рознарядку".
На їх місце завжди з"являлися прибульці, не кращі і не місцеві. І наша сім'я колись була великою і дружньою. На полях війни полягли дідові брати, а ми так і не змогли викарабкатися з постійної нужди, заробляючи копійки і відчуваючи постійний адміністративний тиск розлючених начальничков з партквитками для прекриття гнилої і боязкої душі. Радянський Союз вони розвалили, а жити стало ще гірше.
Зараз підріс син і потрібно доробляти до будинку пару кімнат.
У 1948 - му році на споруду держава дала і кредит, і дешевий будматеріал, зараз це мрія, нонсенс.
Де вже тут заводити сім'ї і народжувати дітей. Хоч би одного сина поставити на ноги. Минуло 100 років детальної біографії маминої сім'ї. Якби телопортуватися у той час, прогулятися з 9-ти літньою бабусею, а прадідові сказати що б продавав землю та виїзджав до Америки, то може б і я тоді народився вільним і богатим. І мені б не розповідав казки з "Рідного міста" мер А.Лисицкий про те яка у нас сильна громада, не слухав прімітивні пісні про Деркачі, яким вже стукнуло 350, і В.Кацубу - про його синів бізнесменів. Вони живуть, у них інший вимір і поняття. Влада їх непохитна, вони багаті і не терплять критики. Але зрідка і в їх зграї відбувається вовча гризня за місце біля вогнища життя і за Живу воду. До речі, в Будинку культури ця "вода" протухла. Колишній директор і його заступниця вимушені судитися з держадміністрацією за відновлення на посадах.
По доброму вони не прощаються, забираючи владу або посаду. Так було і з головним ветлікаром, так і з нач. РЕМ. Обов'язково, обгадять, обмовлять, залякають або справу пришиють.
Страждаємо звичайно ми. У ніч на 20 жовтня, після дощу і вітру елетрика зникла годин на 5-ть. Але нам ще повезло із-за старих дротів, а у куми Тетяни по центральній вулиці, як в тому фільмі, вкрали : (тобто згоріло) дві тарілки, два комп'ютери, два телевізори. Аналогічно і у інших мешанців вул.Петровского.
Претензії пред"являти нікому, а судитися марно. Сподівався на комуністів куди повернувся в 2003 р., але цього року і ця надія повністю згасла. Паршивий секретар отримавши мандат районного депутата заграє з місцевими можновладцями. Більш того в списки Свобода на виборах він включив половину обивателів які не не мають до партії жодного відношення і бажання служити людям. Кому вірити?
Обріс проблемами наш Харків
А навкруги імен ажиотаж
Ведуться війни через пресу
Та на екрані Гепи вернісаж.
Що добивається шмаркач
З його командою бандитів
Він підняв руку як палач
На жінку, в дитинстві фашистами не вбиту
Стривай нахаба
Прийде час відповідати по закону
Не буде з тебе мера кат
Бо пролетиш ти як фанера!
_________________
kanziger
"Виконали план на 2500 душ, просимо ще рознарядку".
На їх місце завжди з"являлися прибульці, не кращі і не місцеві. І наша сім'я колись була великою і дружньою. На полях війни полягли дідові брати, а ми так і не змогли викарабкатися з постійної нужди, заробляючи копійки і відчуваючи постійний адміністративний тиск розлючених начальничков з партквитками для прекриття гнилої і боязкої душі. Радянський Союз вони розвалили, а жити стало ще гірше.
Зараз підріс син і потрібно доробляти до будинку пару кімнат.
У 1948 - му році на споруду держава дала і кредит, і дешевий будматеріал, зараз це мрія, нонсенс.
Де вже тут заводити сім'ї і народжувати дітей. Хоч би одного сина поставити на ноги. Минуло 100 років детальної біографії маминої сім'ї. Якби телопортуватися у той час, прогулятися з 9-ти літньою бабусею, а прадідові сказати що б продавав землю та виїзджав до Америки, то може б і я тоді народився вільним і богатим. І мені б не розповідав казки з "Рідного міста" мер А.Лисицкий про те яка у нас сильна громада, не слухав прімітивні пісні про Деркачі, яким вже стукнуло 350, і В.Кацубу - про його синів бізнесменів. Вони живуть, у них інший вимір і поняття. Влада їх непохитна, вони багаті і не терплять критики. Але зрідка і в їх зграї відбувається вовча гризня за місце біля вогнища життя і за Живу воду. До речі, в Будинку культури ця "вода" протухла. Колишній директор і його заступниця вимушені судитися з держадміністрацією за відновлення на посадах.
По доброму вони не прощаються, забираючи владу або посаду. Так було і з головним ветлікаром, так і з нач. РЕМ. Обов'язково, обгадять, обмовлять, залякають або справу пришиють.
Страждаємо звичайно ми. У ніч на 20 жовтня, після дощу і вітру елетрика зникла годин на 5-ть. Але нам ще повезло із-за старих дротів, а у куми Тетяни по центральній вулиці, як в тому фільмі, вкрали : (тобто згоріло) дві тарілки, два комп'ютери, два телевізори. Аналогічно і у інших мешанців вул.Петровского.
Претензії пред"являти нікому, а судитися марно. Сподівався на комуністів куди повернувся в 2003 р., але цього року і ця надія повністю згасла. Паршивий секретар отримавши мандат районного депутата заграє з місцевими можновладцями. Більш того в списки Свобода на виборах він включив половину обивателів які не не мають до партії жодного відношення і бажання служити людям. Кому вірити?
Обріс проблемами наш Харків
А навкруги імен ажиотаж
Ведуться війни через пресу
Та на екрані Гепи вернісаж.
Що добивається шмаркач
З його командою бандитів
Він підняв руку як палач
На жінку, в дитинстві фашистами не вбиту
Стривай нахаба
Прийде час відповідати по закону
Не буде з тебе мера кат
Бо пролетиш ти як фанера!
_________________
kanziger
И горд и наг пришёл Разврат
И перед ним седца застыли
За злато продал брата брат
И перед ним седца застыли
За злато продал брата брат
- Sana
- moderator
- Сообщения: 33094
- Зарегистрирован: Чт, 09.02.06 22:51:39
- Откуда: Харьков
- Контактная информация:
Re: ВІСТІ З ДЕРГАЧІВСЬКОГО БАЗАРЮ.
пробачте, як можна одночасно визнавати, що в Америці люди вільні та багаті, і сподіватися на комуністів?Деркачі писал(а):Якби телопортуватися у той час, прогулятися з 9-ти літньою бабусею, а прадідові сказати що б продавав землю та виїзджав до Америки, то може б і я тоді народився вільним і богатим.<............> Сподівався на комуністів куди повернувся в 2003 р., але цього року і ця надія повністю згасла.
коли вже в наших людей вилікується та тяжка шизофренія?
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 19 гостей